Акт проведення прихованних робіт

Негорючим вважається матеріал або продукція, що має офіційне підтвердження своєї негорючості. Це може бути:

• протокол вогневих випробувань,

• сертифікат відповідності,

• паспорт виробу, де чітко зазначено склад матеріалу.

Саме ці документи інспектор може запросити під час перевірки, щоб підтвердити правильну ізоляцію проводів (кабелів) від горючого матеріалу.

Якщо матеріал за своєю природою є негорючим (наприклад, бетон, метал, гіпс), інспектору ДСНС все одно потрібне підтвердження. Якщо немає протоколів чи сертифікатів, це можна довести за допомогою паспорта виробу, де вказано склад кожного компонента. Перевіряючи його за відповідним ДСТУ, можна визначити, чи є матеріал горючим або негорючим. Таке підтвердження визнається інспектором як доказ негорючості матеріалу.

Приховане прокладання — це електропроводка, яка встановлена не відкрито на поверхні, а всередині конструкцій будівлі, де її не видно і неможливо перевірити без розкриття.

Найпоширеніші варіанти прихованого прокладання:

• у штробах — каналах у стіні, закритих штукатуркою чи шпаклівкою;

• під підлогою — бетонна стяжка, фальшпідлога тощо;

• у порожнинах стін, перекриттів чи перегородок — гіпсокартон, сендвіч-панелі, дерев’яні конструкції;

• у трубах, коробах чи металорукавах, захованих всередині конструкцій;

• під підвісною стелею — простір, недоступний під час експлуатації (за винятком стель Армстронг та подібних, де плити знімаються).

📌 Важливо: практично всі об’єкти, що живляться електроенергією, можуть містити приховані проводки. Якщо проводка не видна і перевірити її прокладання можливо лише шляхом розкриття конструкції — це вважається прихованим прокладанням.

Багато хто плутає, але різниця між проводом та кабелем є чітка і закріплена в нормативці.

🔌 Провід

Складається з одного або кількох струмопровідних жил,

Має тільки індивідуальну ізоляцію на кожній жилі,

Не має спільної зовнішньої оболонки, що захищає всі жили разом,

Зазвичай застосовується всередині електрощитів, приладів, для внутрішнього монтажу, де немає великих механічних навантажень.

📌 Приклади:

 АПВ, ПВ-1, ПВ-3, ШВВП (хоч останній вже ближче до шнура).

⚡ Кабель

Складається з двох і більше жил,

Кожна жила має свою ізоляцію,

Усі жили разом покриті спільною зовнішньою захисною оболонкою (гумовою, ПВХ, поліетиленовою тощо),

Оболонка захищає від механічних пошкоджень, вологи, сонця, впливу середовища, тому кабель придатний для прокладки в землі, на повітрі, у стінах, на вулиці.

📌 Приклади:

 ВВГ, NYM, ПВС, АВБбШв (з бронею), КГ (кабель гнучкий).

🔑 Головна різниця:

👉 провід = ізольована жила без зовнішньої спільної оболонки;

 👉 кабель = кілька ізольованих жил, захищених ще й зовнішньою оболонкою.

Тобто провід — «голий», кабель — «одягнений» 🙂

Правильне прокладання електропроводки має важливе значення для забезпечення пожежної безпеки об’єкта. Основні вимоги до вибору способу прокладання залежать від типу ізоляції проводу або кабелю, а також від матеріалу поверхні, по якій вони прокладаються.

1. Прокладання по горючих та негорючих основах

Проводи (кабелі) з негорючою ізоляцією

Якщо провід або кабель має негорючу ізоляцію, наприклад типу ВВГнг, і це підтверджено сертифікатом, він може прокладатися по будь-яких основах — як горючих, так і негорючих.

Проводи (кабелі) з горючою оболонкою

Такі кабелі дозволено прокладати тільки по негорючих основах.

Якщо прокладання виконується по горючій поверхні, то провід необхідно відокремити шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку не менше ніж на 10 мм (0,01 м).

2. Відстань до горючих матеріалів

При відкритому прокладанні (тобто не в трубах, коробах, лотках або під штукатуркою) провід або кабель повинен бути розташований не ближче ніж за 1 метр до місць зберігання чи розміщення горючих матеріалів.

Альтернативним рішенням є закрите прокладання — у трубах, коробах, лотках або під шаром штукатурки. У цьому випадку, якщо використовується кабель із горючою оболонкою, елементи, в яких він прокладається, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів. Їх негорючість має бути підтверджена відповідним сертифікатом.

3. Приховане прокладання проводів та кабелів

У разі прихованого прокладання (тобто коли провід або кабель недоступний для огляду без розкриття конструкції) інспектор може вимагати акт на виконання прихованих робіт. Цей документ підтверджує, що монтаж здійснено відповідно до вимог пожежної безпеки.

Кабель, прокладений у трубах, коробах або лотках, не вважається прихованим, якщо ці елементи залишаються відкритими. Проте, якщо вони додатково закриті, наприклад, ПВХ-листом, гіпсокартоном або шаром штукатурки, таке прокладання вже вважається прихованим.